Протягом двох тижнів у нашому рідному училищі пройшли різні за тематикою та емоційним напруженням заходи: «75-й річниці трагедії у Бабиному Яру», «Тобі, мамо рідна» та «150-й річниці з дня народження М. Грушевського». Такі заходи були покликані викликати співчуття та донести до свідомості учнів їх головну ціль: бути небайдужими, знати історію свого народу, а також любити і цінувати найдорожче у цьому світі.
Захід «75 річниця трагедії Бабиного Яру» пройшов під керівництвом Куліковської Лариси Павлівни, викладача, та Комзолової Наталі Жоржівни, майстра виробничого навчання, та групи 22ок. І не обійшлося без допомоги Дьоміна Максима, учня групи 3опр. Виступ розпочався з декламування віршів. Саме вони ввели нас у ту печаль та смуток, які супроводжували нас протягом всього заходу. Не оминули ми і історію того трагічного дня. Виступ ведучих вразив нас до глибини душі: так чітко та емоційно передати події того часу. Ми немовби опинилися не в нашому часовому просторі… Всюди чутні лиш постріли, плач дітей, які хотіли просто жити… І матерів заплакані очі… І все, кінець… Тільки тиша та клич птахів… Невже це все?! І змінити ми нічого вже не можемо!? Загинули… Полягли… А за що така їм доля?! Все вирішили високопоставлені чини… А хто їм право таке дав: розпоряджатися чужим життя як власним?! На такій сумній ноті закінчився виступ, від якого тільки мурашки по всьому тілі та сльози, які не встигли ще скотитися додолу…
Захід «Тобі, рідна мамо…» пройшов під керівництвом викладача англійської мови Сергієнко Надії Павлівни, майстра виробничого навчання Горенкова Миколи Володимировича та їх групи 4опр. Цей захід немовби промінчик сонечка серед сірих буднів. Скільки тепла та ніжності було вкладено у таке просте слово «мама», що навіть аналогів важко віднайти. Вже на перших хвилинах заходу нас огорнула атмосфера неземної любові та великої поваги до нашої любої матусі. Він нас змусив замислитися, наскільки ми любимо матусю, як сумуємо за нею, зрозуміти, наскільки не вистачає її порад та теплого, лагідне слова, коли ми не поруч, як ми цінуємо її підтримку, наскільки вона нам небайдужа. Ми не помітили, як маленькі, немов перлини, сльози скочувалися по обличчю. Мама завжди поряд з нами: разом з нею ми робимо перші наші кроки, перші помилки, переживаємо перші непорозуміння… Вона дає нам сили йти далі, підійматися та розпочинати все спочатку. Вона ніколи не осудить, не відвернеться… Вона завжди знаходить для нас час. «Мама»…Просте слово. Але нам не вистачить і життя, щоб висловити їй свою вдячність за все.
Захід «150 років від дня народження М. Грушевського» пройшов під керівництвом Фурси Анни Василівни, викладача та майстра виробничого навчання, Коноваленко Віри Вікторівни, та їх групи 24ок. І не обійшлося без допомоги учнів групи 3опр та 22ок.
М. Грушевський вважав, що «завдяки історичній пам'яті людина стає особистістю, народ – нацією, країна – державою»
04.11.2016 р. відбувся нестандартний тематичний захід, присвячений М. Грушевському.
Чому нестандартний? Тому що замість того, щоб розповісти біографію М. Грушевського на честь його 150-річчя, ми запросили експертів, які посперечались на тему: "Поганий чи великий політик Грушевський?" та обговорили всі плюси і мінуси характеру цього неоднозначного історика та політичного діяча.
Хто експерти?
Експертами виступали – Тарасенко Анастасія, Дукова Надія, Дребезов Денис, Спасський Віталій та Величко Станіслав. Експертами бути нелегко, довелося багато чого вивчити, багато над чим подумати. Та мої любі експерти дуже постаралися, хоч і хвилювались, за що я їм надзвичайно вдячна)))
Нова зірка? Так. Абсолютно вірно. На нашому училищному небосхилі загорілась нова зірочка – Олександра Федорів. В якості ведучої вона виступала вперше, та за підтримки такого досвідченого метра як Макс Дьомін в неї все вийшло) Сашо, ми сподіваємося, що це не остання твоя поява на нашій сцені в якості ведучої і не тільки*)))
Втретє Грушевський – доля! Так, Роману Косенко вже втретє довелося грати Грушевського. А що він хотів? Певна, що і не останній, бо в нього це так класно виходить.
Так і пройшли ці захопливі заходи у стінах нашого рідного училища. Але ми на цьому не зупинимось, ми будемо відкривати все нові та нові горизонти!
Протягом двох тижнів у нашому рідному училищі пройшли різні за тематикою та емоційним напруженням заходи: «75-й річниці трагедії у Бабиному Яру», «Тобі, мамо рідна» та «150-й річниці з дня народження М. Грушевського». Такі заходи були покликані викликати співчуття та донести до свідомості учнів їх головну ціль: бути небайдужими, знати історію свого народу, а також любити і цінувати найдорожче у цьому світі.
Захід «75 річниця трагедії Бабиного Яру» пройшов під керівництвом Куліковської Лариси Павлівни, викладача, та Комзолової Наталі Жоржівни, майстра виробничого навчання, та групи 22ок. І не обійшлося без допомоги Дьоміна Максима, учня групи 3опр. Виступ розпочався з декламування віршів. Саме вони ввели нас у ту печаль та смуток, які супроводжували нас протягом всього заходу. Не оминули ми і історію того трагічного дня. Виступ ведучих вразив нас до глибини душі: так чітко та емоційно передати події того часу. Ми немовби опинилися не в нашому часовому просторі… Всюди чутні лиш постріли, плач дітей, які хотіли просто жити… І матерів заплакані очі… І все, кінець… Тільки тиша та клич птахів… Невже це все?! І змінити ми нічого вже не можемо!? Загинули… Полягли… А за що така їм доля?! Все вирішили високопоставлені чини… А хто їм право таке дав: розпоряджатися чужим життя як власним?! На такій сумній ноті закінчився виступ, від якого тільки мурашки по всьому тілі та сльози, які не встигли ще скотитися додолу…
Захід «Тобі, рідна мамо…» пройшов під керівництвом викладача англійської мови Сергієнко Надії Павлівни, майстра виробничого навчання Горенкова Миколи Володимировича та їх групи 4опр. Цей захід немовби промінчик сонечка серед сірих буднів. Скільки тепла та ніжності було вкладено у таке просте слово «мама», що навіть аналогів важко віднайти. Вже на перших хвилинах заходу нас огорнула атмосфера неземної любові та великої поваги до нашої любої матусі. Він нас змусив замислитися, наскільки ми любимо матусю, як сумуємо за нею, зрозуміти, наскільки не вистачає її порад та теплого, лагідне слова, коли ми не поруч, як ми цінуємо її підтримку, наскільки вона нам небайдужа. Ми не помітили, як маленькі, немов перлини, сльози скочувалися по обличчю. Мама завжди поряд з нами: разом з нею ми робимо перші наші кроки, перші помилки, переживаємо перші непорозуміння… Вона дає нам сили йти далі, підійматися та розпочинати все спочатку. Вона ніколи не осудить, не відвернеться… Вона завжди знаходить для нас час. «Мама»…Просте слово. Але нам не вистачить і життя, щоб висловити їй свою вдячність за все.
Захід «150 років від дня народження М. Грушевського» пройшов під керівництвом Фурси Анни Василівни, викладача та майстра виробничого навчання, Коноваленко Віри Вікторівни, та їх групи 24ок. І не обійшлося без допомоги учнів групи 3опр та 22ок.
М. Грушевський вважав, що «завдяки історичній пам'яті людина стає особистістю, народ – нацією, країна – державою»
04.11.2016 р. відбувся нестандартний тематичний захід, присвячений М. Грушевському.
Чому нестандартний? Тому що замість того, щоб розповісти біографію М. Грушевського на честь його 150-річчя, ми запросили експертів, які посперечались на тему: "Поганий чи великий політик Грушевський?" та обговорили всі плюси і мінуси характеру цього неоднозначного історика та політичного діяча.
Хто експерти?
Експертами виступали – Тарасенко Анастасія, Дукова Надія, Дребезов Денис, Спасський Віталій та Величко Станіслав. Експертами бути нелегко, довелося багато чого вивчити, багато над чим подумати. Та мої любі експерти дуже постаралися, хоч і хвилювались, за що я їм надзвичайно вдячна)))
Нова зірка? Так. Абсолютно вірно. На нашому училищному небосхилі загорілась нова зірочка – Олександра Федорів. В якості ведучої вона виступала вперше, та за підтримки такого досвідченого метра як Макс Дьомін в неї все вийшло) Сашо, ми сподіваємося, що це не остання твоя поява на нашій сцені в якості ведучої і не тільки*)))
Втретє Грушевський – доля! Так, Роману Косенко вже втретє довелося грати Грушевського. А що він хотів? Певна, що і не останній, бо в нього це так класно виходить.( Стаття Фурси Анни Василівни)
Так і пройшли ці захопливі заходи у стінах нашого рідного училища. Але ми на цьому не зупинимось, ми будемо відкривати все нові та нові горизонти!
