Ви зараз переглядаєте “Педагогічні орієнтири-2018”. Релакс

"Педагогічні орієнтири-2018". Релакс

 

Канікули – час відпочинку й слушна нагода  для педагогів поспілкуватися з колегами, підвищити свій професійний рівень і підготуватися до нового семестру.

Наш педагогічний колектив з ініціативи творчої групи для роботи під час канікул обрав формат (не)конференції і працює за складеним планом.
День 1-й. Пересипкіна Олена Валентинівна, методист, ознайомила з тематикою (не) конференції, акцентувавши увагу, що заплановані заходи спрямовані на розвиток ключових компетентностей, адже проблемна тема колективу –  "Від компетентного педагога  – до компетентного учня".
Макарова Людмила Іванівна, заступник директора з НР, розповіла про основні зміни в Законі про освіту.
 

Ключові новели from Елена Пересыпкина 
 

День 2-й розпочався з ознайомлення з нормативними основами з охорони праці. Інженер з ОП Холод Анатолій Олександрович зосередив увагу на документах, які повинні бути у викладача, завідувача кабінетом, нагадав про періодичність проведення інструктажів з охорони праці.
 
Друга частина (не) конференції була присвячена розвитку загальнокультурної компетентності та умінню вчитися впродовж життя. Удовіченко Наталія Едуардівна, викладач школи етики та етикету "Комільфо", розпочала заняття з теми "Привітання та знайомство". Мене вразила влучно сказана Коко Шанель фраза: "У вас ніколи не буде другого шансу скласти перше враження". Дійсно, треба це пам'ятати і дбати, щоб враження від спілкування було тільки позитивним. А це в більшості випадків залежить від того, як ми виглядаємо, як поводимося, що і як говоримо.
Викладачами були розіграні ситуації привітання і знайомства, Виявляється, багато можна сказати словами, а ще більше – мімікою, жестами. Уміння бачити й чути – великий дар)))


Розмову продовжила викладач української мови та літератури Сарбаш Тетяна Миколаївна.

На моє переконання, викладач має бути зразком для учня, прикладом для наслідування. Ми повинні пам'ятати, що навчаємо не тільки предмету, а й умінню співчувати, розуміти, спілкуватися. Тому самі маємо прагнути досконалості.
Тетяна Миколаївна запропонувала прожити один день із життя викладача, акцентувавши увагу на тому, як правильно ми повинні говорити.
Спробую відтворити:

При приходимо на роботу й вітаємося (зверніть увагу на закінчення!).
Доброго ранку!
Добрий день! Добридень! Здраствуйте!
Відчиняємо двері, розкриваємо жалюзі́.
У клас заходять учні, ми вітаємося й говоримо: «Сідайте!» («присядьте» – це незавершена, неповна дія. Або вправа на уроках фізичної культури – присідання).
Оголошуємо дату: третє січня, третє лютого(Запам’ятати: третє число місяця (якого) лютого – родовий відмінок).
Відмічаємо в журналі, хто відсутній. Запитуємо причину. У відповідь чуємо: «Відсутнійчерез хворобу» (а не по хворобі).
Хтось запізнився і говорить: «Вибачте мені!» або «Пробачте!» (ні в якому разі не «Я вибачаюся»)
Розгортаємо підручники, зошити. (відкриваємо/закриваємо заходи).
Ставимо (а не задаємо) пита́ння чи запита́ння. Відповідь може бути правильною чи неправильною (вірним буде чолові дружині).
Опитування продовжується ( триває).
У кінці уроку даємо завда́ння.
Запитуємо: «Хто чергови́й?». Чергови́й іде по воду.
Учні беруть (приймаютьучасть в олімпіадах та конкурсах і посідають (займають)  призові місця. З деким потрібно говорити наодинці, сам на сам.
Протягом дня ми працюємо. Дехто боїться сидіти на протязі, щоб не захворіти.

 

Обідня перерва. В їдальні черга. Запитуємо: «Хто останній?» (крайній). Одне одному бажаємо смачного.