«Видиш, брате мій,
Товаришу мій,
Відлітають сірим шнурком
Журавлі в вирій.
Чути: кру! кру! кру!
В чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилонька зітру.
Мерехтить в очах
Безконечний шлях,
Гине, гине в синіх хмарах
Слід по журавлях.»
Лепкий Б.С «Журавлі»
Сьогодні «Галерею портретів» великих українців поповнив Богдан Сильвестрович Лепкий. Захід підготувала Бабаніна М.М.(викладач англійської і української мови та літератури).
Богдан Лепкий є уособленням жагучої любові до рідного краю. Не зважаючи на те, що доля не один раз відривала його від України, він не переставав йти у напрямку своїх бажань та прагнень.
Твори Лепкого довгий час були заборонені, але тільки коли Україна стала незалежною та вільною, вони відродились яскравою нотою в мелодії української літератури. Чого тільки вартий вірш «Журавлі»… Він згодом став дивовижною піснею, що просякнута тягучим сумом «журавлів», що покидають свою домівку.
Хоч більшість його творів обвиті тугою та болем, він завжди мріяв про щастя людей, таке далеке, але досяжне.
Вкотре переконуюсь, великі та дивовижні люди народжуються в Україні. І хоч збіг обставин чи доля намагаються їх відірвати від Батьківщини, вони завжди повертаються…
