Ви зараз переглядаєте Перша втрата…

Його життя було як феєрве́рк– красиве і коротке. Доля  відміряла Колі Прохорову 24 роки…

         Звичайний сільський хлопець, випускник Любимівської ЗОШ І-ІІІ ст., з 2005 по 2008 рік навчався у Михайлівському ВПУ №52 і отримав диплом за професією "Тракторист – машиніст,  слюсар – ремонтник. Водій автомобіля категорії "В,С", пройшов строкову службу у Львівській області у військах протиповітряної оборони.

         Все було у цього хлопця! Мрія,  кохання, родина.

         Йому б хліб вирощувати, донечку виховувати, любов`ю ніжити кохану дружину, приносити радість своїм щастям матері – не судилося!

         2 квітня 2014 року… перша хвиля мобілізації… Микола Прохоров у лавах 93 мобілізованого батальйону м. Дніпропетровська.

         Події АТО на устах, в серця і душах кожного українця. Нам болить, а найбільше болить тим, чиї діти, чоловіки, внуки стали учасниками АТО.

         Коля Прохоров не зміг не піти, не такий він був…

Олейченко В.О., майстер виробничого навчання (згадує).

         "Група 54т – це моя перша група. Я пам’ятаю кожного свого вихованця.  Коля Прохоров був спокійним, врівноваженим, дисциплінованим учнем. Я не пам’ятаю жодного конфлікту хлопців з ним. Привчений батьками до праці, Микола добросовісно виконував всі доручення".

         Пєтраков Анатолій, староста групи 54т;

         "Такі, як Коля Прохоров повинні жити. Він був прекрасною, чуйною , доброю людиною. Товаришем був надійним і вірним".

         Кулаковський Сергій, одногрупник;

         "В мої пам`яті Коля залишився завжди усміхненим і щирим. Він не був відмінником, але все виконував добросовісно. У нього було загострене відчуття справедливості. Це був хлопець із справжніми чоловічими рисами (сміливість, справедливість, вірність)"

         Був… Про Миколу Прохорова в минулому часі?!

         Страшна звістка облетіла Михайлівщину… Серед загиблих і неопізнаних під Іловайськом, які поховані у Дніпропетровську  – Прохоров Микола (установлено за результатами ДНК – експертизи).

         Важко знайти слова, які б заспокоїли материнське серце, притамували біль дружині, рідним.

         Важко повірити, що безмежно щире, наповнене любов`ю, серце Миколи на віки зупинилося.

         Важко змиритися зі смертю, а зі смертю молодої людини… ще важче.

         В пам`яті тих, хто знав Колю Прохорова, він залишиться високим, красив юнаком з червоним рум`янцем на щоках, з очима повними любові і тепла, з добротою, яка переповнювала все його єство.

 

З глибоким сумом учнівський,

педагогічний,

батьківський колектив

ДНЗ "Михайлівське ВПУ"