Іван Мазепа і Україна
«О, як люблю я рідний край
І в щастя мить і у негоду!
Дунай, Дунаю мій, Дунай,
Ти у піснях мого народу.
Я бачу вод твоїх розбіг
І постать, зігнену судьбою,
Над стародавньою рікою
І сльози у очах старих.
А він колись гігантом був,
В його руках були мільйони
Людей… та “Бог мене забув,
Погнав крізь чорний вітер згуби”, —
Шепочуть страдницькії губи.
Стоїть Мазепа, як докір
Безжальній долі, над водою…»
В.Н.Сосюра
З цих слів Сосюри розпочався захід присвячений пам’яті Івана Степановича Мазепи, який підготувала Калюжна Т.В.(викладач української мови та зарубіжної літератури).
Іван Мазепа був дуже суперечливою та великомасштабною особистістю. Прихильники вважали його чесною людиною, котра прагнула порятунку та процвітання своїй рідній землі. А вороги стверджували, що він був зрадником та дуже хитрим політиком. Великі люди завжди мають багато недоброзичливців, які люблять розповсюджувати плітки. Та як кажуть: «скільки людей, стільки й думок». Та ми не можемо заперечувати, що для своєї країни він зробив чимало.
Мазепа був «одержимим» будівництвом та займався розвитком освіти. Він за власні кошти побудував Києво-Могилянську академію та Чернігівський колегіум. Він був щедрим меценатом: реставрував та будував церкви.
За панування Івана Мазепи розвивалося мистецтво, архітектура, філософія тощо.
Багато таємниць та загадок крутиться навколо Мазепи і починаються вони вже з того, що ніхто напевно не знає як він виглядав. Це залишиться таємницею, але те, що він був великою людиною ні в кого не викликає сумніву.
