Середа, 25 травня 2016 12:15

Феномен Ільченко Юлії

Мені радісно і приємно писати про дві перемоги своєї учениці Ільченко Юлії. Рідкісний, незвичайний талант Юлії засяяв феєричною перемогою на XVI Міжнародному конкурсі з української мови імені Петра Яцика та VI Міжнародному мовно-літературному конкурсі імені Тараса Шевченка. Раніше серед випускників училища були переможці і призери цих конкурсів (Тирон Олександр, Бойко Катерина, Сміхун Євгенія). Та й сама Ільченко Юлія за перемогу у IV мовно-літературному конкурсі імені Т. Шевченка отримувала стипендію Президента України. Але щоб перемогти одразу у двох конкурсах – це вперше! У чому ж секрет перемоги цієї талановитої дівчини?

         Перемога Юлії – це результат її таланту помноженого на працьовитість, наполегливість і розумну амбіціозність. Повірте, кожен Юлин твір-роздум, відгук чи рецензія – це невеликі літературні шедеври.

         Я не перестаю дивуватися тонкому вмінню своєї учениці зрозуміти і розкрити теми важких конкурсних творчих завдань. На цьогорічному мовно-літературному конкурсі імені Т.Шевченка була тема «Українська національна ідея: поради Тараса Шевченка». Дівчина не просто розкрила її, а завершила роботу чудовим філософським віршем.

У морі Світовому, серед шторму,

Де ходять грандіозні кораблі,

Пливем і ми, маленький синій човник,

У пошуках жаданої землі.

 

В нас на борту немає контрабанди,

У нас нема гармат – ми не ведем війну.

Тому так бісяться великі капітани

З піратських суден. І не знають сну.

 

Тому вони стріляють нам у спину,

Тому вони вітрила наші рвуть,

У штиль на морі підіймають хвилі

І нашої погибелі все ждуть.

 

Нелегко ж нам так дертися крізь хвилі,

І десь ще загубився капітан.

Та все пусте – ми напнемо вітрила,

Ми не здамось ніяким ворогам.

 

Хто боягуз, той хай стрибає в воду,

Пливе на світло інших кораблів.

Це нам додасть у човнику пробоїн,

Але хоча б поменшає щурів.

 

Ті ж, хто лишається, тримайтеся за борт:

Гойдатиме нас хвилями добряче.

Титаніки пішли б уже на дно,

Але не тонуть ці козацькі чайки.

 

Ми випливем. У списку тих, що вижили,

Опублікують наші імена.

Кричатимуть і «Таймси», і «Провісники»:

«І слава Україні, і хвала!».

         Від природи Юлія наділена тонким почуттям бачити і відчувати прекрасне. Саме це і допомагає їй у написанні зворушливих творів-роздумів. Юля багато читає творів українських та зарубіжних письменників, черпаючи в них зерна для своїх літературних досліджень. А ще учениця захоплюється англійською мовою, твори англомовних письменників читає в оригіналі. Пише чудові вірші рідною мовою.

         Сила Ільченко Юлії - в умінні долати внутрішню скутість. Я пам’ятаю, як вона три роки тому з острахом вийшла на сцену, а зараз  це справжній майстер-декламатор.

         Краса її душі розкривається, коли вона читає вірші. Згадую Юлію у ролі Ліни Костенко на літературному вечорі «Нескорена» (до 85-річчя від Дня народження поетеси). Ось вона - сильна і красива у філософській ліриці улюбленої поетеси, і ніжна у віршах про кохання.

         Цього року Ільченко Юлія закінчує училище. Вона претендент на нагородження золотою медаллю «За високі досягнення у навчанні» і диплома з відзнакою.

         Від щирого серця бажаю Юлії, щоб усі її мрії здійснилися, щоб зерно її таланту впало на благодатну землю і дало елітні сходи. Сходи, що забуяють щедрою нивою, даючи дівчині впевненість у майбутньому.

Сарбаш Т.М., викладач української мови.

Читати 614 разів

Додати коментар

Захисний код
Оновити