Вівторок, 26 квітня 2016 09:36

Чорнобиль.... 30-ті роковини страшної катастрофи

Чорнобиль... Нині це слово знає весь світ. Чорнобиль - це мука і трагедія, це подвиг і безсилля, це пам'ять, це наш нестерпний біль.

Не можна про це не казати,

Мовляв, це було вже давно.

Перед очима батько-мати,

І Україна, і Дніпро.

Не можна ні про що мовчати,

Горить тривогою чоло.

Птахи складають гімн весні,

Всміхаються до сонця квіти,

А пам'ять лине в моторошні дні,

Гудуть жорстокі дзвони квітня.

Сьогодні в актовій залі ми всі поринули у спогади того страшного квітневого дня 1986 року. На четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС сталася найбільша катастрофа сторіччя. Це була трагедія не тільки для України, а й для всього людства. Страшно, сумно, на очі наверталися сльози , коли на екрані показували яким прекрасним, квітучим було місто Прип'ять до трагедії і що з ним сталося після неї... Неймовірно болюче було дивитися на світлини тих людей, які свої життя віддали, щоб швидше загасити пожежу і не дозволити розповсюдженню радіації.

Влучно сказала Людмила Іванівна, що нам залишається пам'ятати і віддавати шану тим, хто героїчно захищав наші життя ціною власного. І в умовах сучасної війни нам слід підтримувати і берегти героїв.

Читати 568 разів Останнє редагування Вівторок, 26 квітня 2016 10:34

Додати коментар

Захисний код
Оновити