У житті кожної людини бувають моменти, коли вона відчуває зовнішній світ по-особливому, розчиняється у неповторній красі природи. Так сталося і з нами, учнями ДНЗ «Михайлівське ВПУ», учасниками туристичної подорожі до Прикарпаття, яку організували наші педагоги Удовіченко Наталія Едуардівна та Куліковська Лариса Павлівна. Саме вони самостійно розробили маршрут і взяли на себе відповідальність за здійснення екскурсії. Ми раніше уже подорожували стежинами Прикарпаття взимку, але навіть не могли уявити весняну красу цієї місцевості! І ось така нагода видалась. Туристична група у складі тридцяти шести учнів училища відправилась у незабутню подорож до села Ворохти Івано-Франківської області.
Хлібом і сіллю нас зустріли у прекрасному туристичному комплексі «Ворохта»! Уже з перших хвилин стало зрозуміло, що тут буде сервіс найвищого ґатунку. Але найцікавіше чекало попереду…
«Буває, часом сліпну від краси», – писала українська поетеса Ліна Костенко. Так сталося і з нами. Нас полонила чарівна карпатська природа: смерекові та букові ліси, бурхливі гірські річки й потічки, засніжені вершини гір, національний колорит гуцульського побуту… Словами важко передати побачене. Нам довелося спостерігати красу Буковелі з канатно-крісельної дороги, побувати на водоспаді Гук. Подих перехопило, коли з висоти Говерлянського водоспаду перед нами відкрилася засніжена галявина, на якій квітнули блакитні крокуси. Ми підкорили гору Маковиця (910 метрів над рівнем моря), дійшли до Терношорського святилища, мандрували вздовж бурхливої річки Прут.
Щодня долали понад десять кілометрів лісами, горами, йшли вздовж потічків і слухали розповіді інструкторів про історію гуцульського народу. Чи важко було? Так, це було нелегко, бо в горах ми вперше. І ось, нарешті, найважливіша ціль нашої подорожі – гора Говерла (2060 метрів над рівнем моря).
І ми, учні ДНЗ «Михайлівське ВПУ», найвищу гору України підкорили! Ми це зробили! З вершини Говерли залунало: «Слава Україні!», «Слава Запоріжжю!», «Слава Михайлівському ВПУ!». Замайорів над горою прапор України, на якому учасники цього переможного супер-підйому поставили свої підписи.
У нашої поетеси Надії Сулимки від почутого й побаченого на Говерлі народилися такі рядки:
А у Карпатах небо синє,
І очі розбігаються в красі.
Промінь сонця в полонині
Біжить по квітках, по росі.
Трембіти звук – стрілою в душу,
По рані квітка поросте.
Та говорити я не мушу:
Повинні ви відчути це.
Торкнутись хмар, що пролітають над Говерлою,
Відчути спокій у душі, любов.
І стати знов дитиною маленькою,
І мріяти почати знов.
Ми дуже вдячні нашим батькам, керівництву училища, педагогам, які нас супроводжували, менеджерам туристичної фірми «Ворохта-365» за подарунок, який закарбується у нашій пам’яті на все життя.
За дорученням туристичної групи Федорів Олександра, учениця групи 24ок.
