Сьогодні 34 річниця Чорнобильської катастрофи

8 грудня 2016 року Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй ухвалила резолюцію,  якою проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам’яті про чорнобильську катастрофу.

Про це повідомляє Укрінформ.

26 квітня , о 1 год. 23 хв., на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний вибух, який спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу.

Вибух спричинив пожежу, яка перекинулася на дах третього енергоблоку. Пожежники, які приїхали на місце, до 5 ранку гасили вогонь, а всередині четвертого блоку вогонь вдалося ліквідувати тільки 10 травня.

Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, але й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим – сьомим рівнем небезпеки.

Радянське керівництво відразу намагалося приховати факт аварії та наслідки екологічної катастрофи – першою, хто повідомив про підвищення рівня радіації була Швеція. Тільки 28 квітня СРСР офіційно повідомив про катастрофу на Чорнобильській АЕС.

У перші дні після аварії було евакуйоване населення 10-кілометрової зони, надалі зону евакуації розширили до 30 кілометрів. В Україні загалом 2293 населених пункти, де мешкало близько 2,8 млн осіб, стали радіоактивно забрудненими.

Задля запобігання розповсюдженню радіації наприкінці 1986 року зруйнований реактор накрили спеціальним «саркофагом». За оцінками спеціалістів, під ним залишилося близько 95% палива, яке було в реакторі на момент аварії, а також значна кількість радіоактивних речовин, які складаються із залишків зруйнованого реактора. 15 грудня 2000 року роботу ЧАЕС було припинено з міркувань безпеки. Саркофаг же протягом років почав поступово руйнуватися.

Україна звернулася до міжнародної спільноти щодо проведення конкурсу проектів із перетворення об’єкта «Укриття». У 2004 році було проведено тендер на проектування і спорудження нового «саркофагу» –  Нового безпечного конфайнмента. Його було профінансовано Європейським банком реконструкції та розвитку: кошти на будівництво, а це близько 1,5 млрд. Євро, надали 40 країн-донорів. Таким чином, 10 серпня 2007 року був підписаний Контракт щодо будівництва НБК, а 29 жовтня 2007 року почалися роботи.

29 листопада 2016 року Арку НБК було насунуто на об’єкт «Укриття». Нині Новий безпечний конфайнмент над зруйнованим енергоблоком Чорнобильської АЕС введений в експлуатацію. За задумом, теперішній саргофаг повинен послужити мінімум сто років, хоча саму станцію планують ліквідувати  у 2065 році.

Сайт ЧАЕС - https://chnpp.gov.ua.

На черговій нараді при директорові основною темою було питання якості отримання знань учнями по всіх спеціальностях в умовах дистанційного навчання. Сьогодні обмінювались досвідом та звітували про роботу викладачі: Т.В. Калюжна, Л.М. Воробйова, В.О. Олейченко та майстер виробничого навчання  - О.В. Прядко. Обговорювали ресурси освітніх платформ, доцільність вибору, висловлювали задоволення від того, що карантин з його обмеженнями не застав колектив зненацька і педагоги, і діти звикли працювати і мають хороші навички, що в свою чергу забезпечує правильне оцінювання їх знань. До речі, восени ми писали, як на відкритому уроці Віталій Олександрович перевіряв домашнє завдання за допомогою платформи, пов`язаної з ClassRoom – Guizizz. Це дійсно суперово: миттєво на великому екрані висвітилися відповіді учнів, вони побачили помилки, якщо такі були, і кількість отриманих балів. Під час наради заслухали заступників директора Н.П. Сергієнко про рекомендації МОН щодо закінчення 2019-2020 навчального року та Н.В. Ільченко, яка подякувала колегам за все, що вони роблять, розповіла про кваліфекзамен у групах 76, 77т, високу відповідальність хлопців під час перевірки знань та ознайомила з новинками сайту МОН, а саме тих, що стосуються закладів професійно-технічної освіти.

Підсумовуючи, Віктор Костянтинович зазначив, що задоволений роботою колективу і тим,  що карантин не тільки дозволив зберегти здоров`я дітей та дорослих, але й значно прискорив прогрес в оволодінні нових освітніх платформ, збагачення новими знаннями у ході самостійної методично-організаційної роботи.

• Click to open image! Click to open image!
• Click to open image! Click to open image!
• Click to open image! Click to open image!
• Click to open image! Click to open image!
•